КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА

 

Статус: місто обласного значення
Загальна площа, кв.км: 83,0;
Кількість жителів, тис.чол.: 119,7;
Густота населення (чол. на 1 кв. км): 1442,6

Бердянськ– місто обласного значення Запорізької області, розташоване на північному узбережжі Азовського моря. Територія міста складає 0,3% території Запорізької області. Від міста Бердянська до обласного центру м. Запоріжжя 200 км, до столиці України – м. Києва – 800 км.

Населення міста станом на 01.12.2011 р. складає 119,7 тис. осіб, що становить 6,7% загальної чисельності населення Запорізької області.

У геологічному відношенні місто розташоване на схилі Українського кристалічного щита, що заглиблюється на 500-1000 метрів та Причорноморської западини. Для міста характерний рівнинний ландшафт, який представлений Приазовською рівниною, а також сучасною терасою Азовського моря та Бердянською косою. Малопідвищений хвилястий рельєф верхньої, нижньої частини міста та Бердянської коси сприяє соціально-економічному розвитку міста.

На території міста знаходяться об’єкти природно-заповідного фонду: загальнодержавний ландшафтний заказник „Заплава ріки Берда”, що розташований на Бердянській косі (площа 564 га); заказник місцевого значення „Оголовок Бердянської коси” (площа 215 га).

11 січня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про оголошення природних територій міста Бердянська Запорізької області курортом державного значення".


Характеристика міста Бердянськ
Адміністративні одиниці Площа,    км кв. Площа у % до загальної площі країни Населення Населення у % до населення країни Щільність населення
Місто Бердянськ 83 0,014 119 736 0,26 1442,6

Клімат північного Приазов’я помірно - континентальний, з тривалим сухим та жарким, з великою кількістю сонячних днів літом, та короткою, малосніжною, м’якою, з частими відлигами зимою. Середньорічна температура повітря змінюється від 8,0°С до 11,7°С, у середньому за багаторічний період вона становить 9,8°С.

За кількістю атмосферних опадів місто Бердянськ входить у зону з недостатнім зволоженням. Середня річна сума опадів у регіоні складає 467 мм.

Переважаючими вітрами є вітри східних і північно-східних румбів, повторюваність яких становить 40-50%.

Поява льоду відбувається пізніше, ніж на інших узбережжях Азовського моря та приходиться на початок січня. Льодовий покрив тримається до середини березня.

Кількість сонячних днів на рік складає в середньому 179 днів.

Бердянськ має у своєму розпорядженні потенціал природних рекреаційних ресурсів, основними складовими якого є: лікувальні різноманітні типи мінеральних вод, використання яких можливе для санаторно-курортного лікування, для промислового розливу як лікувально-столових і природних столових вод; морські, лиманні і річкові пляжі; ропа лиманів і морська вода.

Основними лікувальними факторами курорту є лікувальні мулові сульфідні грязі, мінеральні хлоридно-натрієві води та ропа підземних джерел для зовнішнього та внутрішнього вживання, а також піщані пляжі Бердянської коси та мілке тепле Азовське море, яке у літній період року використовується для кліматолікування та морських купань.

Морське повітря Приазов'я насичене озоном, бромом, йодом та іншими мікроелементами, ароматами степового різнотрав'я.


КОРОТКИЙ ІСТОРИЧНИЙ НАРИС ПРО МІСТО БЕРДЯНСЬК


Місто Бердянськ було засноване в 1827 році стараннями Новоросійського генерала - губернатора графа М.С.Воронцова.

У 1842 році місто стало центром Бердянського повіту Таврійської губернії. У 1845 році був затверджений герб, що повернутий місту міською радою в липні 1999 року.

Місто стрімко розвивалося як промисловий та торгово-купецький центр. Випускали продукцію великі заводи та фабрики. Завод Джона Гриєвза (завод Першотравневий) був самим великим у Європі з виробництва сільгоспмашин. До 1917 року в Бердянську діяли морський торговельний порт, завод Матіаса, Азово-Чорноморський завод (виробництво сільськогосподарських машин), два цегельних і черепичних заводи, шість парових млинів, три маслоробних заводи, кондитерська, галетна, макаронна фабрики, півтора десятка рибних і біля тридцяти дрібних кустарних підприємств, сімдесят купецьких крамниць, двісті магазинів-складів, п'ятнадцять винних льохів, шість готелів, три кав'ярні, два трактири, шість ресторанів, більше десятка аптек і аптекарських магазинів, п'ять фотоательє та фотографій.

Широко розвивалася рибна промисловість, поряд з нею - скотарство, садівництво, виноградарство.

У 1899 році була відкрита залізнична колія "Бердянськ-Чапліно" Єкатеринінської залізниці, що сприяло розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі.

У 1902 році в п'яти кілометрах від центра міста будується дерев'яна грязелікарня, що знаходилася "під наглядом пана Таврійського губернатора і лікарського відділення Таврійського губернського управління".

Тридцяті роки відзначені подальшою індустріалізацією. У місті почато будівництво крекінг-заводу (ВАТ "Азмол"). На повну потужність працювали заводи Азово-Чорноморський (ВАТ "Шляхмаш"), Першотравневий (ВАТ "Першотравневий завод сільгоспмашин"), механічний (ВАТ "Завод "Південгідромаш"), рибозавод, взуттєва фабрика, Бердянський морський торговий порт.

У 1937 закінчилося будівництво міської електростанції. Діяв рибокооператив "Вільний рибалка", на базі якого виникли в 1929-1930 роки три рибальських колгоспи ім. Леніна, ім.Горького і рибколгосп "Червоний рибалка".

17 липня 1939 року місто Бердянськ було перейменовано у місто Осипенко. 10 січня 1939 року була створена Запорізька область до якої увійшло і місто Бердянськ.

Сімдесяті і восьмидесяті роки – період активного містобудування. Були побудовані будинки 14 - поверхового готелю, універмагу, будинку піонерів, міського будинку культури, середніх шкіл і дитячих садків, музеїв, санаторіїв, лікарняного комплексу та інше.

Дев’яності роки – становлення Незалежної України. Перехідний період супроводжується економічними труднощями, які Бердянськ, як і вся країна, намагається переборювати.

У світову історію увійшли бердянці: всесвітньо відомий бактеріолог, винахідник протичумної і протихолерної вакцини В.А.Хавкін; художник-академік І.І.Бродський; керівник збройного повстання чорноморських моряків на крейсері "Очаків" П.П.Шмідт, батько якого протягом 10 років був начальником міста та порту Бердянськ.

Сьогодні багато бердянців прославляють наше місто своїми успіхами. Серед них піаніст зі світовим ім'ям М.С.Воскресенский; художник, автор перших поштових марок і ювілейних монет України А.А. Івахненко.